Як я знайшла своє покликання

Галина Когуч
Івано-Франківськ

Як тільки дитина починає говорити, у неї виникають сотні запитань щодня, про людей, про тварин, про погоду і про все-все на світі. А батькам, дідусям і бабусям, братикам і сестричкам, вихователям і вчителям доводиться шукати прості пояснення для складних речей. І приблизно в той самий період дорослі також починають розпитувати дитину. «Ким ти хочеш стати, коли виростеш?» - чи не найулюбленіше запитання.

У класі дев’ятому це запитання стало серйознішим. З усіх можливих професій я не могла вибрати однозначно якусь одну, тому вирішила присвятити наступні два роки в школі роздумам і пошукам. А тим часом записалася на курси англійської мови. Мені завжди подобалися уроки англійської, але я навчалася у звичайній, не спеціалізованій школі, і хотілося більше часу присвячувати практиці. У наш час при пошуку роботи знання іноземної мови – вже давно не перевага, але обов’язкова умова, не залежно від професії. Тому я була впевнена, що не марную час.

В одинадцятому класі, запитання, куди планую поступати, уже викликало паніку. Я все ще не визначилася, чим хочу займатися все життя. Хіба це взагалі можливо? Вибрати собі постійну професію на найближчі півстоліття тоді, коли смаки щодо одягу чи музики змінюються мало не щомісяця? Втім, я все ще навчалася на курсах англійської мови. А ще – мріяла подорожувати, побачити світ, знайомитися з людьми…

Я поступила на факультет іноземних мов. Просто тому, що з усіх інших можливих варіантів англійська була найуніверсальнішою, подобалася мені найбільше, та й з усіх шкільних предметів завдяки курсам її я знала найкраще. А на четвертому році навчання я дізналася про волонтерські стажування закордоном. Основною вимогою для участі було знання англійської. Невже з’явилася можливість здійснити свою мрію про подорожі і водночас набратися досвіду і робити щось корисне! Я рік викладала англійську в Туреччині. Це було неймовірно: я відкрила для себе казкову прекрасну країну, знайшла друзів з усього світу. Я здобула професійний досвід, якого не навчать за партою в університеті. А моє резюме уже могло дати фору більшості однолітків завдяки цілому року роботи закордоном. Однак найважливішим стало те, що я зрозуміла, чого хочу. Туреччина – країна з розвиненим туризмом, я багато по ній подорожувала і захопилася готельно-ресторанною справою. Тепер після повернення додому я продовжую працювати викладачем англійської мови, тому що люблю ділитися своїми знаннями з іншими. Водночас я навчаюся онлайн, тому що у нашому динамічному світі більше не обов’язково працювати все життя в одній професії. В сучасних умовах глобалізації та в еру інформаційних технологій знання англійської мови відкриває практично необмежені можливості для саморозвитку.