«Я не можу читати», або що таке дислексія


В сучасній педагогічній та медичній практиці, дислексію прийнято вважати навчальним розладом, який пов’язаний із труднощами оволодіння мовними навичками, зокрема читання, письма та вимови.

В науці виділяють декілька видів дислексії, найпоширенішими з яких є: фонематична (коли людина може читати тільки побуквенно), семантична (коли кожне слово сприймається людиною окремо, не зв’язується з іншими словами і може спричинити неправильне розуміння тексту), аграматична (коли людина плутає відмінювані закінчення), оптична (коли плутаються схожі букві) та мнестична (коли у людини в мозку відсутня відповідність букв та звуків). Дислексія нерідко спричиняє появу дисграфії, коли людина просто нездатна оволодіти письмом та дислалії, яка в свою чергу проявляється в порушенні вимови звуків.

Серед причин появи дислексії виділяють знижену активність у тій зоні лівої півкулі головного мозку, яка відповідає за читання, а також спадковість. Якщо батьки, чи хтось один з батьків – дислексик, скоріше за все їхня дитина теж матиме дислексію.

Існують різні ступені тяжкості дислексії, а тому не всі, хто страждає на дислексію, потребують особливого навчання. Часто їм просто потрібно докласти більше зусиль і подолати в процесі навчання більше труднощів, ніж іншим. Дислексикам також потрібно більше уваги та допомоги з читанням і писанням, а тому дуже важливим є виявлення дислексії у ранньому віці. Так, серед проявів дислексії у ранньому віці можуть бути: уповільнений темп розвитку мовлення, труднощі із запам’ятовуванням дат, днів тижня – тобто інформації, яка подається відповідно до певного плану, згідно черги і т.п. Серед проблем, які допомагають виявити дислексію у ранньому віці, також спостерігаються проблеми, пов’язані з моторикою, коли дітям важко навчитися їздити на велосипеді, або коли дитина не любить малювати і загалом не охоче береться робити все, що пов’язане з ручними вправами. В шкільному віці симптоми дислексії проявляються більш виразно. Їх можна простежити в труднощах в розділенні звуків, невмілому графічному написанні букв, розрізненню правої та лівої сторони (зокрема руки), неправильній вимові слів.

Вважається, що кожна десята, а то і п’ята людина на планеті страждає дислексією. Та знають про це далеко не всі, що часто спричинено необізнаністю людей в даному питанні, а то й цілковитою не інформованістю, через що, в першу чергу, страждають діти.

А тому перед тим як називати когось дурним, глузувати і насміхатися з людини, яка погано  пише та читає, задумайтесь — можливо, в цієї людини дислексія? А що якби на її місці опинились ви?